.
Знову п’ю вино,
Хоч зарікався вчора.
Слово – горобець.
Цілу ніч ходжу
Сновидою круг хижки.
Місяць дивиться.
Скільки знову зим
Не бачити нам снігу?
Не цікаво жить.
Хитрий горобець,
Уздрівши годівничку,
Кличе свояків.
Ні, я ще не вмер.
Як бачите, живу ще.
Не надійтеся…
Ах, весна, весна!
Мов сакура квітуча
Любляча душа.
Гей, проснись, проснись…
Сонечко уже зійшло,
А ти ще в ліжку.
Любощі дурні
Чи то наснились нині,
Чи й справді були?
Крик котів ущух
І врешті-решт заснути
На світанку зміг. Меньше
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910322
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.04.2021
автор: Едельвейс137