І знову падає цей дощ

І  знову  падає  цей  дощ
І  знову  сумно  так  стає  мені
Немов  він  знає,  що  у  мене  на  душі,
Чи  то  кохання,  чи  то  нестерпний  біль.
Мені  здається,  що  тільки  падає  на  мене,
Мені  здається,  що  він  кудись  мене  веде.
Повів  туди,  де  зустрічалися  ми  вдвох,
Туди,  де  все  життя  моє  скінчилось.

Можливо,  де-не-де  і  сонечко  загляне
І  світ  стає  яскравим  й  чарівним
Та  ні,  мені  здалось
І  чорні  хмари  вкрили  небо.
Хотів  іти  до  тебе  і  сказати:
''Вибач,  що  я  так  вчинив''
Та  як  не  дивно,  
дорога  стала  нескінченною.

Якби  ж  це  був  лиш  сон,
де  ти  вся  ніжна  і  ласкава,
де  не  стоїш  ти  перед  Богом,
а  перед  мною  —  вся  прекрасна.
Молю,  кричу,  страждаю
''Вернись  до  мене,
Я  благаю''
Але,  на  жаль,  ніхто  не  чує.
І  знову  хмари  вкрили  небо,
І  знову  падає  цей  дощ.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910368
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.04.2021
автор: Ендрю