Коли читаю правильні вірші,
Такі гладенькі і такі корисні,-
Не вірю, що ці правила – рушій
У автора в житті. На місці скис би.
Що сховано за римами, печаль?
Покинуті, як сільські хати, мрії?
Не випита любов? Невзнана даль?
Хто ти, актор масовки містерії?
Поїхати б в відрядження хоч раз
Із автором в зачиненій машині.
Обсиплеться баласт, зітреться фальш.
Сама собі здивується людина.
Питання руба: що їси, що п’єш,
Що думаєш, як скинешся на віскі?
Теми зашкалюють, не мають меж.
Година, дві – актора нема й близько.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910383
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.04.2021
автор: Пісаренчиха