"Скільки?...Скільки?...
І коли Промінь Правди зійде? "
Душа наша до свободи
Палає.
У Святого Далекого
Одвічно питає:
Скільки бути у полоні
Зрадливих, брехливих?
Коли спадуть з України
Солодкії чари
І згинуть під Правдою
Ворожі почвари?
Божа кара коли впаде
На псарню розлючену
І потече благодать
На Вкраїну змучену?
Палили, рубали,
Голодом морили;
У чужі степи й морози
Примусом водили.
До сього дня розпинають
Шевченка і мову,
Гімн осміюють і прапор
Перевертають.
Отак деякі "сердешні"
Про Вкраїну дбають,
Отак вони люблять,
В обіймах стискають,
Золоті потоки з неї
В офшори пускають.
Що зсередини,що ззовні
Всяк одна вражина,
Зуби точать і кігті
На землі України.
Душа наша до свободи
Палає.
У Святого Далекого
Одвічно питає...
( 09.12.2019 р.)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910400
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.04.2021
автор: NikitTa