Спокусниця і доля невблаганна

Не  квапся,  ти    -  незайманість  віддати!
Хоч  і  в  душі  весна,  вирують  почуття.
Бо  розум  спить,  а  серцю  то  не  знати,
Чого  таке  прискорене  биття?

Дівочі  мрії,  вислані  туманом,
Буває  часто  не  туди  ведуть:
 На  перший  погляд  все  прекрасно  й  гарно,
Але  ,на  жаль,  здіймають  каламуть.

Й  водиця  чиста  та  джерельна,
Як  після  шторму  ,враз,  стає  брудна.
Спокусниця  і  доля  невблаганна,
Буває  радісна,  бува  сумна…

Аби  вона  була  завжди  прекрасна:
Гарненько  роздивися  –  і  вдушу  загляни,
А  чи  у    нього  -  світиться  так  ясно?  -
Тоді  мерщій  пірнай  в  любовні  сни…




адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910519
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.04.2021
автор: Естет зі стажем