Я чекаю листа, всі думки перебрала
І тріпоче душа, як незгоєна рана,
Ніби пташка без крил, що не може злетіти,
Підкажіть небеса, як же далі нам жити?
Загриміло усе, чути мову століття,
Знайте, правда життя - це зовсім не новітня,
Лиш любов і добро - ось, що саме важливе,
Щоби гідно життя нам прожити щасливо
Залунав увесь світ, як Дніпро наш могучий,
Стрепенулась земля, і долини, і кручі
Та заграли серця в унісон на аккорді,
Струн торкнулась рука у п'янкій насолоді.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910605
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.04.2021
автор: Наталі Косенко - Пурик