Напевно, небагато хто із нас
Вставати любить вранці рано.
Поніжитися в ліжечку якраз
І я люблю, це – непогано.
Люблю також не спати допізна, –
Дивитись телевізор маю…
А вранці кваплюся кудись дарма,
Запізнююся, не встигаю…
Щодня утомлююся від турбот, –
Для праці вистачає часу,
Бракує для уваги до того,
Дарує щастя що і радість.
Я забуваю в суєті про те,
Яку красу несе природа, –
Побачений її один момент
Не намалюється повторно.
В природи безліч чарівних картин,
Які дарують миті щастя.
Просити хочеться мені завжди:
«Мить, зупинись, бо ти прекрасна!»
20.08.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910619
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.04.2021
автор: Martsin Slavo