Ранковий свіжий вітер віє,
Ледь видно, як ворушаться гаї,
На сході горизонт світліє,
Рум’яняться пухнастих хмар краї.
Іду по росяній стежині,
Що в’ється гаєм поміж трав,
Холодні падають краплини,
Срібляста з листя бризкає роса.
Пташки мовчать, чекають сонця…
Ось багрянисто загорівся схід,
Озвучив лункий щебет спокій,
І гай, мов посміхаючись, стоїть.
21.08.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910620
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.04.2021
автор: Martsin Slavo