Жита в гербарій, зрощенні в теплицях.
Із ниток штучних на десятці спицях
Сплітає доля светра до життя.
Чи дочекається щоб хтось зодяг
І вийшов в ньому в місто, ліс чи гори?
Поховані в зручні бетонні нори,
Збирають тіні чужих знань і вмінь.
Жменька емоцій в пластику на дні
І в пропілени зчавлена любов.
А час зійшов.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910643
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.04.2021
автор: Пісаренчиха