Шрек шукає дружину. Із оголошення в газеті.

Присвячуеться  одній  білявкі,та  одній  смуглявкі.Не  знаю  котра  з  них  ще  вільна,бо  ціла  черга  іносранців  до  них  була.А  тепер  я  не  знаю  як  вони  там,  за  далекими  морями.


Один  гарний  імпозантний  мущина,в  розквіті  сил.
Шукає  собі  наречену,ніжну,милу,та  красиву.
Він  до  себе  її  в  гості  запросив.
Через  оголошення  в  газеті,  вірш  в  інтернеті.
Там  було  таке.
Мій  зріст  178,  а  вага  98,кілограм  мясце.
Гарне  як  для  її  смаку  лице.
Пацюків  хоч  бий,розганяй  вночі  повій.
Але  зауважте,силу  маю  як  у  Шрека.
В  ворогів  набита  репа.
Тіло  маю  твердий  камінь.
А  в  душі  вогняний  пламінь.
Моє  ім'я  є  Андрій.Я  король  країни  мрій.
Де  щастя  бурлять  водопади.
Сади  буяють  квітками.
Де  бджоли  збирають  медок.
Казкові  звірятка  ідуть  в  холодок.
Корови  всі  ходять  поросні.
А  свині  порпаються  рильцями,  щось  там.
В  корито  цукерки  їм  сипле  Андрій.
Він  герцог  країни,  в  якій  немає  змій.
Де  гори  і  вільний  степ,немає  там  провладних  реп.
Лиш  тільки  свобода,і  над  всіма  Великий  Бог.
Боїться  його  плюгавий,шкідний  вовк.
Прелат  він  країни,де  бджоли  збираються  в  рій.
Щоб  медом  встеляти  діжки.
Збувати  товар  за  златі  пятаки.

Тож  сидячи  в  такім  добрі,планую  я  здобич,  в  левячі,мої  пазурі.
Я  кицьку-  львицю  кличу  до  себе.
Прихильно  усміхнеться,розкритеє  небо.
Шукаю  не  якусь  там  принцесу  Фіону.
А  щоб  було  воно,дівчатко  значне,гонорове,стильне,пречудове.
Любовне,м'яке,делікатне.
Ні  разу  дінь-дінь,не  розвратне.
Прийди!Приїзди!Моя  принцеса,герцогиня,  баронеса.
Ти  дорогу  відразу  до  мене  знайдеш.
По  стежці  у  лісі.Там  пес  дорогу  покаже.
Медвідь  із  барлогу  лапою  махне.
Звірятка  за  ручку  тебе  доведуть.
До  мене  ладненько  тебе  підведуть.
Моя  хата  під  вербою,на  березі  риб'ячого  ставка.
Де  плавати  будем  на  човні,під  сяйвом  місячного  сирка.
Там  риби  кишить,аж  мало  для  неї  води.
Де  плещеться  короп,вугрі,та  банькаті  соми.
Дім  свій  маю  з  досточок,із  дубових  паличок.
Паркетна  підлога  добре  підметена.
Звіриним  хутром  мякенько  застелена.
Ліжко  моє  з  балдахіном,  подушки  там  пахнуть  сіном.
За  подвірям  очерети,хата  крита  мідним  клепом.
Вікна  маю  з  янтарю,а  в  печі  повно  вогню.
Золото  потихеньку  мию,збираю  велику  торбу  на  свою  мрію.
Щоб  бідним  людям  завжди  помагати.
На  їхні  потреби  щедро  давати.
На  це  ніколи  не  забракне,в  казковій  країні  грошей!
Ніколи  не  буде  у  мене  дірявих  кишень!

Завжди  буду  тобі  смажити  соковитий  шашлик.
Подарую  лисицю  тобі  на  воротнік.
Натягну  на  твій  пальчик  коштовний  перстень.
Намистинки-  перла,прикрасять  циці,твоїх  грудей.

Тож  я  хочу,щоб  ти  ходила  в  мене  в  хаті,в  різнокольорових  носочках.
А  у  мене  в  спальні  в  рожевих  чулочках.
Щоб  не  була  ти  нервова,  для  мене  не  гонорова.
Щоб  пила  зі  мною,  із  квіток  чайок.
Щоб  твій  язичок,посмоктав  мій  медок.

2018  р

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910663
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.04.2021
автор: КАМIНЬ