Я мушу йти. А ти лишися.
І слухай голосу дерев.
Вони розказують про листя,
Про день рудий, неначе лев.
Вони розказують про тебе,
Отим хмаринам вдалині,
Що притулилися до неба…
Як небо, ти живеш в мені.
І хай накочується простір,
Квітневим розчерком крила,
Скажу тобі, кохана, просто –
Ти є в мені, а не була.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910700
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.04.2021
автор: Стяг