Білий фартушок*
До ніг прилип змокрілий
Під рясним дощем.
.
Весна панянка –
Омріяна коханка.
Чисто на душі.
.
Надходить вечір.
У хату сірі тіні
Повзуть, як змори.
.
Вогняний язик
Лизнув стареньку стріху.
Полум’я стовпом.
.
Марно не мавпуй,
Коли немає в серці
Справжніх почувань.
.
В віків безодню
Я мрією сягаю.
Німа величність.
.
Байдуже топчуть
Квітковий килим ноги.
Зойки до неба.
.
Попіл кохання
Роздмухати не вдасться.
Погасла іскра.
.
Бездушна арфа.
Ілюзія кохання
Фальшиво звучить.
.
Плетиво подій
Кольорами миготить.
Спогадів вінок.
.
Світу суєта
Наповнює безсиллям.
Ляпас по чолі.
.
Безсилим слово
Ніколи не буває.
Мовчання – сором.
.
Зачинилися
Двері у словесний рай.
Безталанна ніч.
.
Струмені дощу
Пливуть по вікнах з вітром.
Пірнаю в книжку.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910906
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.04.2021
автор: Едельвейс137