Не моя ти ,доля,не моя,
То ж чому,і сам того не знаю,
Як зустріну часом тебе я
То додолу очі опускаю.
Ти ідеш,немов іде весна,
Посміхнешся ніби сонце сяє,
Як зустріну радість захлина,
А душа від щастя завмирає.
Не моя ти жінка,не моя,
Не мене в своєму серці носиш,
То чому ж тоді страждаю я?
А душа моя ,чого ти просиш?
Я не признаюсь їй що я люблю,
В її сім'ю втручатись я не буду,
Перехворію я,перетерплю,
А час пройде можливо що й забуду.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910937
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.04.2021
автор: Малиновый Рай