Режим «потрібно», невже не пізнали?
Суспільство особистість давить ним.
І це виходить навіть дуже вдало,
Та труїть душі, як кіптявий дим.
Буває ще такий режим як «хочу».
Не перемкнувся вчасно, то пропав,-
Життя в «потрібно» виїсть живцем очі,
Збудує мури із нікчемних справ.
Бо світ – не світ. Тюремний тихий дворик.
Стіни здвигаються. Їсть сонце тінь.
Зламай «потрібно», бо інакше – горе.
Вирвись із пастки бувших поколінь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910949
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.04.2021
автор: Пісаренчиха