У неї одягу три шафи,
Нарощені, як модно, вії.
У нього джинси і светр з лахів,
І про кросівки нові мріє.
Вона прискіплива, мов муха,-
Дістала рідних і знайомих.
Він двічі на день чистить вуха,
Та в голову все ж лізе втома.
Ще й пофарбована невдало:
Рудими плямами волосся.
Завжди тримається зухвало.
Що обіцяла – не збулося.
Він ладен вже іти на світло
У неприйдешність, що в тунелі.
Вона і в сон його проникла,
І глухо зачинила двері.
Він знає, що вона навіки,
Ніде не дітися від неї,
КрадЕ ночами мандаринки
І про свободу часом мріє.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910950
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.04.2021
автор: Пісаренчиха