Янтар балтійський… підвіконня, —
Краплина жовтої роси.
Ранковий дар з глибин бездоння
В оковах мідної сльози.
Жаринки крапля, що застигла
В обіймах матінки Землі
Й Небесна злива, що обмила,
Сліди залишив льодяні…
Солона хвиля не вмовкала,
Невпинний в спину підганяв…
Так вічність диво гранувала,
Скував в кришталь холодний жар.
Тепер блистить на підвіконні
Медово – сонячна краса.
Як та перлина на долоні —
Маленька зоряна сльоза!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910983
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.04.2021
автор: Олег Крушельницький