торішній колос під щербатий серп_
холодний космос зляканого ока_
хімічного туману поволока
смарагдово-іржавий лісостеп_
>
здригнулася собі чужа душа,
замкнулася найтонша ланка схеми_
крізь хитрий вишкір черепа – тотема
сочиться навісне : не спокушай_
>
навколішки повзе нічийна тінь_
навилася вовчицею на місяць_
скупий морфей отруйну манну місить,
гризуться шаблезубі ян та інь _
>
невдала спроба виправити код_
дошкульних випадковостей генеза_
мовчання стоголоса антитеза_
розмитий кадр / останній епізод_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911025
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.04.2021
автор: Ки Ба 1