ПРИРЕЧЕНІ

Дорогі  друзі!  Вибачте  за  тимчасові  неполадки
на  моїй  сторінці.  Певно,  це  не  моя  вина,  а  мста
темних  сил  на  цьому  сайті.  Я  роблю  все  -  як
завжди!  Звертання  моє  до  адміністраторів  сайту
не  почуте!  Ну,  що  ж?  Мабуть  комусь  так  треба,
щоб  я  пішов...  До  речі  сайт  покинуло  вже  багато
хороших  поетів!  Пам'ятаю  кризові  часи  14-го  р.,
коли  адміністрація  сайту  боязко  попереджала,
щоб  поети  не  розміщували,  не  дай  Боже,  патріо-
тичних  віршів.  Тут  комусь  було  це  не  вигідно...
Певно,  й  зараз,  коли  ворог  однією  ногою  стоїть  
на  порозі  повномасштабної  війни,  опановує
страх  тих,  хто  в  нашій  родині  є  випадковим  і  тих,
кому  треба  "валити"  звідси...  

Дай,  Боже,  мені  помилитись!    

З  повагою  до  всіх,
ваш  Олекса  Удайко.

А  твір,  якого  я  не  міг  оприлюднити,  був  із  розряду
роздумів  на  тему  сучасного  стану  речей  в  Україні.
спробую  його  відновити.  Причому,  його  текст  гарно
ілюструє  відома  стрілецька  пісня  "Червона  калина"
[youtube]https://youtu.be/2KFmijE0Ikw
[/youtube]
[i][b]ПРИРЕЧЕНІ

[color="#910a8a"]країни,  де  народи  
прислухаються  до  
дихання  планети,
і  де  здоров’я  й  благоденство  
ближнього  і  людства  –  
на  устах,  
без  сумніву,  всі  мають  
довгу  перспективу  –  
кажуть  нам  поети.
Країни,  де  живуть  
байдужі  до  всього,  
приречені  на  крах!  

такий  вердикт  собі  
вони  своїм  життям  
давно  вже  підписали,
“Надкусюючи”  все,  
що  не  належить  їм,  
але  невлад  лежить:
То  виноград  грузинський  
чи  вино  молдавське,  
українське  сало,
щоб  якось  на  дурняк,  
за  працю  і  старання  
інших  їм  прожить.

одначе,  всім,  хто  
на  чуже  пшінце  
окріпцю  приставляти  хоче,
нагадувати  варто  істину,  
нехай  жорстоку,  та  просту:
мста  буде  вам,  чужинці,  люта  
за  дітей!  
Їх  виплакані  очі…
Мужів,  на  полі  брані  
убієнних!  
І  –  за  кожну  
сироту![/b][/color]

14.04.2021
_________
На  світлині,  що    з  інтернету  -  чорна  діра  
нашої  Галактики.  Вона  символізує    безвість,  
куди  потрапляє  все  що  йде  проти  світла...[/i]

   

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911050
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.04.2021
автор: Олекса Удайко