Дощ несміло стукає в вікно,
Мов минуле з острахом торкає.
Те,що вже було колись, давно.
Та й до цього часу не зникає.
Краплі, ніби сльози мовчазні.
Що по склу, мов по щоці стікають.
Дні летять сумні. непоказні.
Вдаль, один за одним, відлітають.
Лиш слова, як молода трава.
Воскресають, тягнуться до світла.
Дощ, немов музИка виграва.
Й шепче, шепче, що весна розквітне.
А весна ... на те вона й весна.
Щоб усе, що спало. - розбудити.
Пісня, щоб дзвеніла голосна.
І любов розквітне, щоби горіти.
Хай дощі бентежно виграють,
Теплі, чисті, світлі і прозорі.
Й почуття барвисто хай цвітуть,
І закохано всміхаються хай зорі
15.04.2021р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911120
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.04.2021
автор: Валентина Рубан