[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=h2Sgi3vM_28[/youtube]
Весна надворі й не весна,
Неначе осінь із дощами.
Тебе ми випили до дна,
Не тими йдеш тепер стежками.
Навколо все давно в чеканні,
Усе притишено навкруг.
А ти десь бродиш, мила панні,
Чи взнала ти тяжких недуг?
Дійшло до краю вже терпіння,
Немає сили? Не стара ж!
Повинно бути все в цвітінні,
Невже, твоя така це гра?
З тобою в зговорі і сонце,
Ховає теплі промінці.
Десь кине промінь у долоньки.
Хіба втримаєш їх в руці?
На тебе я не нарікаю,
Але так хочеться тепла!
Тебе з душі не відпускаю.
Дивись, щоб мимо не пройшла...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911147
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.04.2021
автор: Н-А-Д-І-Я