У слові, мама багато сонця
душевної краси й тепла .
Ластяться , пташки до віконця
нахилити , їй святі небеса.
Мамо, матінко, матусю моя!
Ти, мій Ангеле білокрилий.
Хочу, притулитись як дитя
Щоб відчути твій погляд милий.
О, мамо голубко сива моя!
Я, буду цілувати руки твої.
І докінця днів свого життя
в боргу, перед тобою на землі.
Де б не була у яких краях
до мами, шукаю дорогу.
Я, лечу, додому наче птах
Щоб поклонитись, низько в ноги.
Дякую, мамо за добро, ласку
За квітучі весни, й літо.
З дитинства , приймаю причастя
Де цвіли , ніжні мальви квіти.
Мамині руки пахнуть хлібом
І в будні дні запалить свято .
Усміхнеться, дітям привітно
В родину, єднає нас мати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911157
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.04.2021
автор: Чайківчанка