Ти літала на весні.
В небі зоряном до ранку.
Обіймали тебе сни.
Цілували на світанку.
Ти кохала всесвіт мрій.
В ньому мешкала щоденно.
І думок веселих рій.
Тебе вабили натхненно.
Зачекай, кохана, зачекай.
Забири мене в свій рай.
Та навчі літать с тобою.
Небокрай, безхмарний небокрай.
Нас невінчаних стрічай.
Наче двух лелек що вирвались на волю.
Ти літала на весні.
В небі зоряном до ранку.
Колискові ніч пісні.
Гойдала безперестанку.
Кольорові твої сни.
Фарбували дні та ночі.
Ти від сонця і луни.
Не ховала свої очі.
Зачекай, кохана, зачекай.
Забири мене в свій рай.
Та навчі літать с тобою.
Небокрай, безхмарний небокрай.
Нас невінчаних стрічай.
Наче двух лелек що вирвались на волю.
https://youtu.be/rZCmNgAtZaw
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911181
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.04.2021
автор: Скороход Олег