ОСІНЬ
Вітерець шелеснув і листя,
Золотаво – гаряче, багряне.
Воно котиться і летить,
І доріжкою стелиться вмить.
Звідки казка з’явилась така?
Незбагненна, спокійна, легка.
Це Художника видна рука,
Що Творить неосяжні дива!
Приспів:
Осінь, наша осінь,
Лист багрянний приносить.
Осінь, не чекає,
Жовте листя опадає.
Ти від щастя даруєш ключі,
Ще не втрачені спокій і віра.
Кличуть в небо у даль журавлі.
І без крил ми летим наче мрія.
Звідки казка з’явилась така?
Незбагненна, спокійна, легка.
Це Художника видна рука,
Що Творить неосяжні дива!
Приспів:
Осінь, наша осінь,
Листя багряне приносить.
Осінь, наша осінь,
Нас не чекає.
Осінь, наша осінь,
Листя багряне приносить.
Осінь, наша осінь,
Нас не чекає.
Олена Соляник 2014
Пісня за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=37ytKl-nLoM
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911203
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.04.2021
автор: Олена Соляник