А поки чванились, сварилися, мирились,
Час не спинявся все собі ішов...
І поки серце гордо в грудях билось,
Час не спинявся, просто собі йшов...
⠀
А потім, коли впало жовте листя,
А небо спохмурніло якось знов...
Так захотілося відчути чисте
Те почуття, що звалося любов...
⠀
Та поки чванились, сварилися, мирились
Час не спинявся! Все собі ішов...
І ось тепер, коли вже все забулось.
Чи є те серце рідне поруч що прийме любов?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911219
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.04.2021
автор: Ірина Олійник