Розмова з дощем


Хоч  сумно  дощик  стукає  по  склі,
Я  все  ж  чекаю  сонця  і  тепла,
У  абрикоса  гілка  розцвіла:
Весна,  таки,  крокує  по  землі.
І  не  захмариш  ти  весняні  дні,
Та  землю  цю  омити  поспішай,
Душа  так  мріє  про    зелений  рай,
Зимою  часто  снився  він  мені.
До  ранку  соловей  співав  пісні
Ну,  що  йому  сумна  твоя  жура?
Спинився  дощ    -  весни  прийшла  пора,
Квітуча  гілка  посміхається  мені.
Галина  Грицина

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911269
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.04.2021
автор: синяк