До ніг я Господу вклонюсь
Покаюся за дні невдалі,
Що буде далі не боюсь
Боюся, що нема моралі.
Забули правила святі
Нажаль, не стали вони хлібом,
Черствіють душі в самоті
Оповила гординя німбом.
Прости нам, Господи, за гріх
Розбійник визнав Тебе Богом,
І Ти його простити зміг,
До Тебе губимо дорогу.
Ти в душі стукаєш до нас,
Що в серце пустимо, чекаєш
Життя іде - минає час
Іржа серця наші з"їдає.
Самотні ми серед товпи
Байдужість оповИла душу,
Ти хочеш нам допомогти
Свою Ти клятву не порушив.
Надія є - любов свята!
До Твоїх ніг я припадаю,
Воскрес, зійшов Ти із хреста
Твоя любов усе прощає.
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911314
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.04.2021
автор: синяк