Знову пахне вітер абрикосами,
Обрієм замріяних хмарин,
Конями у травах, навіть росами,
У долонях заспаних хвилин,
Пахне він коханою, коханням,
Соснами збадьорених лісів,
І отим тривожним сподіванням,
Для якого не потрібно слів.
Треба тільки очі, в світ відкриті,
Неба в грудях, що не має меж,
Знати, що робити в цьому світі,
І заради чого ти живеш…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911327
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.04.2021
автор: Стяг