розбачити ніщо в проваллі дзеркала,
злічити гостроперих на гіллі_
змінити на зворотній напрям вектору_
під чорним склом гірчать зіниць нулі_
>
бий ниць чолом_ рябіє небо зраджене,
сивіє забуттям тотожність дня_
проходять повз тривожні тіні ряжених,
хрустить голок заражених стерня_
>
переори важкі пласти свідомості,
перехрести огрузлого ченця_
агонізує зверхність в петлях совісті,
вапняний грим стече з його лиця_
>
теорію ймовірності розвінчано_
містерію посвячення у гріх
довершує несамовитий сміх
в тональностях намоленого відчаю_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911356
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.04.2021
автор: Ки Ба 1