Дуже рано зрозуміла,
Що родилась я щаслива.
Ніч на землю опустилась,
Я відчула, мов родилась.
Спалах з неба, мить блаженства,
Я пізнала благодать
Це словами не сказать
Відчуття не передати
Не проста я, а свята
В мене світиться душа
Мене люблять і кохають
Молять, просять і жадають.
В їхніх снах повір живу
Благодать їм я даю
І нічого не творю
Ой, лиш трішки витворяю
В ці хвилини я кохаю
І любов я в них вдихаю
Все життя є насолода
І блаженство для душі
Хочеш вір, або кричи
Хто не вірить, той страждає
Це поверте кожен знає
Хто зі мною вночі був
Той повірте це відчув
В цих очах горить бажання
Людям хочеться страждання
Плоті хочеться гріха
Вір не вір, а я жива
Не проста я, а свята
В мене світиться душа
Хто в це тіло раз війшов
Долю той свою знайшов
Так шалена я й вогонь
Без мітли повір літаю
Все про тебе добре знаю
І з тобою я на мить
Твоє серце й так горить
Море Сонце виглядає
А моє серденько тає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911440
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.04.2021
автор: oreol