Ми не ваша власність.

Наче  ми  тут  чиясь  власність
Кожне  вказує,  що  потрібно  ще  зробити
Коли  й  де  нам  говорити,
Що  писати,  як  стояти.
Те  і  те,  ще  їм  потрібно.
Любі,  досить!
Що  самі  ви  там  зробили?
Певно  тільки  говорили.
Що  діди  ваші  накрали,
Ви  з  роками  теж  просрали.
Владу  хто  дав  над  людьми
І  для  кого  ви  пани?
Той  говорить  будь  скромніша,
Тому  личко  покажи,
Тому  коси  розпусти.
Того  ти  не  залужила.
Те,  ще  ти  не  заробила.
Ой,  умори.
Ви  ж  живете  всі  в  гріхах
І  в  червоних  чобітках.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911452
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.04.2021
автор: oreol