манекенно стоїш за вітриною ночі,
коїш зайві думки бездоганно пусті,
погляд ріже ножем ці хвилясті пласти
диму квітня туманно-молочні_
>
філігранна довершеність скупости рухів,
достеменна відсутність слизької мети,
мимобіжність взаємно чужих перспектив,
віщих снів центробіжна задуха_
>
чуєш_ венами кров_ геть випурхуєш з тіла
за намолену гущу прокислих зірок_
у лещатах свідомості нервів клубок
в сажі тлінної вічності крила_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911525
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.04.2021
автор: Ки Ба 1