Цивілізаційних перемог
між людських надбань – мізерний мізер.
"Каналізаційний Черемош"
із усіх щілин підземних лізе.
Крізь рінню фекальних камінців,
в руслі прорізаючи меандри,
"наше все" несе на манівці
грізний потічок, рвучись у мандри.
Послід від недбальства перемнож
на полки впосліджених недбальців.
"Каналізаційний Черемош"
жоден "гнойовик" впритул не бачив.
Хоч і викликають в міст пиху
колонізаційні метастази,
пахнуть вже давно, мов у паху,
каналізаційні копроази.
Вже й нема надій, що в цій борні
глузд людський з довкіллям переможуть.
Що підключать жмикрути дурні
хоч колись фантазію і мозок.
Смирно дзюркотить "пахкий" струмок
крізь скарби фекальні, мов на страту.
"Каналізаційний Черемош"
мчить в Дніпро.
Бо всім на все
наср@ти.
© Сашко Обрій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911550
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.04.2021
автор: Олександр Обрій