Будь здорова, моя люба! Як сонце осіннє
хмар наміткою покриє блиск свого проміння,
як збіліють гір вершини на блідому небі,
вихри озеро сколотять – я вернусь до тебе!
Тож бувай мені здорова! Що це? Плач з журбою?
Ти не плач і витри сльози! Недовге розстання!
Скоро будем знову разом, знову із тобою
я сидітиму щасливий... й снитиму кохання!
Дай вуста твої. Так! Знову! Пристрасний, палючий
поцілунок на дорогу хай нам спалить губи,
а як стисне мої груди смутку гніт болючий
і з душі моєї вийдуть стогін, скарга згуби,
вуст твоїх вогонь пекучий спомин дасть про тебе, –
очі я стулю і знову буду снити... небо...
Jerzy Żuławski
Sonety mlode: Pożegnanie
Bądź zdrowa, luba moja! Gdy słońce jesienne
chmur zawojem oplącze swe czoło promienne,
gór gdy szczyty zbieleją na pobladłem niebie,
wichry zmącą jezioro —: powrócę do ciebie!
Bywaj mi zdrowa! Cóż to? Łza świeci w twem oku?
Nie płacz! otrzyj ją, droga! Niedługie rozstanie!
Wkrótce będziem znów razem, znów przy twoim boku
siędę szczęsny, jak dzisiaj... jasne śnić kochanie!
Podaj usta, tak! jeszcze! Namiętny, gorący
pocałunek na drogę niech pali me wargi;
a gdy ciężar tęsknoty osiędzie gniotący
piersi moje i z duszy się wyrwie jęk skargi,
wtedy ogień ust twoich przypomni mi ciebie —
przymknę oczy i znowu będę śnić... o niebie...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911561
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.04.2021
автор: Валерій Яковчук