Ридав і схлипував самотній до-мінор,
На друзках мрій тріолі танцювали,
Думки сплелися у закручений узор,
Й тужили від жалю очей піали.
Лишився спогад в спантеличеній душі,
І від чекання помарніли квіти ,
За шибкою розгублені сумні дощі,
Не стомлювались мляво шепотіти.
Про те - що вже давно минуло назавжди,
Про те - що не настане вже ніколи,
Що залишило у душі моїй сліди
І в серці змурувало частоколи.
21.04.2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911680
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.04.2021
автор: Інна Рубан-Оленіч