[i]В дзеркальній гладі тихої води
Розгублені колись палкі сліди.
На дні кохання – сум терпкий дівочий,
Я озеру думки віддати хочу.
Таємну пристрасть із куточка див,
Де під вітрилом човник наш ходив.
Магічність днів і яснозорість ночі,
Хай вітер човен сумом не тріпоче
В дзеркальній гладі.[/i]
Весняний вітре, ти тепло збудив,
Тепер воно прим'яте, кровоточить.
Ти знав, що милий мій до зрад охочий,
Що будуть плакати невтішно карі очі…
Втоплю любов розбиту назавжди
В дзеркальній гладі.
[i]/Надихнула картина Гречановського Олександра
"У човні"./[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911696
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.04.2021
автор: Білоозерянська Чайка