Місто окутане мороком ночі,
Жевріє в нім останній ліхтар.
Я все лежу не стуляючі очі,
Думки у тумані, як від сигар.
Образи гаснуть, забуті, шалені,
Сяйво з вікна на стіні промайне.
Мрії корінням заповнять легені,
Спогад за горло ухопить мене.
Свідомості грані уже акварельні,
Розмиті думками і мріють про сон.
Життя, відчуття, усі барви пастельні -
Усе замовкає у раз, в унісон.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911732
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.04.2021
автор: Здравствуйте