На скронях
теплі вм’ятини від маски.
Голодний вітер папірці розвіє.
Хвилинне усвідомлення поразки.
Тавро стече з долонь.
Спороховіє.
Оцю печаль
не залишай зі мною.
Просій крізь пальці, мов столітнє просо.
…як стадо підійде до водопою,
всі води атлантид
покриють коси…
Сніги в очах,
ромашку з чередою,
переплетеш, освятиш, відспіваєш.
…що станеться з тобою поза грою,
…………..ти ще не знаєш
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911756
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.04.2021
автор: гостя