Зірки відроджуючись,
скидають пелену газу та пилу,
так потрібно і нам,
палати справжнім Життям,
відкидаючи злобу та нікчемні вчинки.
Багатьох спалює жага наживи,
у той час, коли поруч ледве живі.
Вже навіть сама Планета бунтує,
їй нашого тепла бракує.
Господь породив нас по своїй подобі,
то чому не прагнемо до його заповідей,
не міркуємо , куди несуть нас наші ноги.
Один одного не лайте,
а, як та бджілка , меду з квітки,
розуму збирайте.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911817
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.04.2021
автор: Svitlana_Belyakova