По_одиноко краплі
падають додолу.
Тонкими струнами
прив'язуючи
Небо до Землі...
Вітер, ледь чутно
ніжним цілунком
доторкнувся скроні,
співаючи мелодію німу
давно забутих мрій...
Нічний, майже
весняний, Дощ
змива торішній
брудний сніг,
пам'ять яскравих снів...
Долоню я вкладаю
у долоню в Надії,
бо знову заблукала
у хвиль обіймах
Океану людських слів...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911881
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.04.2021
автор: Aliska