Привіт, татусю! Як ти там? Як є?
І я стрічаю весну на порозі,
Як завжди холодніше, та не ллє,
Хто зна, що коїться на тій дорозі...
Край озера вода немов би шовк,
І верболози шлють своє знамення
У відображенні є дикий лис і вовк,
Ніхто не скаже справжнє своє ймення
Біля верби, гуляє вітер знов,
Куйовдить закурчавлене волосся
Я хочу тобі крикнути, Агов!
Агов, татусю, ехом віддалося
Вже лісом зацвітає сон трава,
У пролісках джмелі шукають здобу
Рястом колишуться ,,овва, овва, овва!"
Любов мандрує шляхом до утроби
Голосом тихим, шелестом надій
Сховай мій тату, голову і ноги
Намрій мене щасливу між подій
У травні святугрішну, не убогу.
Привіт, татусю, як ти там? Як є..
Все дякуєш?! І я.. Тобі і Богу
За день цей...
(24.04.21)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911912
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.04.2021
автор: Ольга Ратинська