А я з дощами віч-на-віч у тиші ранку,
Краплини змочують невиспане лице,
Душа зі щастям обіймається на ґанку,
Вся у бруньках, неначе юне деревце...
Десь там зустрілися у мріях біля броду,
Десь у підніжжя новостворених думок,
Про щось говорять, п'ють любові чисту воду,
Танцюють з серцем чудернацький свій танок...
Я чимчикую під дощем стежками парку,
І знов пронизав вітру дужого порив,
Який створив для сонця в хмарах теплу шпарку...
Життя прикрасне, хто б там що не говорив!
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911914
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.04.2021
автор: Sukhovilova