А ми помремо всі... Кожен окремо...
І правоту свою не доведемо...
Але ще є цей день, ці миті щастя...
Лише у пам"яті: "Вдалося... Ні, не вдасться".
Важливо чи людьми були ми, люди,
Як ми судили, так судимі будем,
Чи готувалися в останню цю дорогу,
І що ми скажемо коли побачим Бога?
А поки що - живімо і радіймо
Бо лиш на Бога маємо надію,
І не потрібно все судити строго,
Кожен окремо - всі на суд до Бога.
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911952
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.04.2021
автор: синяк