Розмова душ, розлучених війною

Am C     G                              Am
Осінніми  туманами  розвіється  блакить,
-Люби  мене,  чекай  мене,  я  буду  вічно  жить.
Am C G
А  життя  пливе  дзвоном-піснею  у  полі,
-Милий  мій,  ти  де?  
Зачекалась  тебе  дома  я.

-Неспокій  твій,  твоя    журба,  як  хмара  нависла:
Додому  стежка  топтана  тернами  заросла.  
Хай  спокійні  сни  несе  спогад  про  кохання.
Смуток  відпусти.  Видихни  важке  чекання.

Зірвався  вітер,  випав  сніг,  але  вогонь  горів:
-Мене  й  країну  ти  любив,  собою  заступив.
Квилять  журавлі,  повертаючись  весною,
А  моя  душа  плаче-тліє  за  тобою.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911980
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.04.2021
автор: Алла Гонда