між вітру хвилею і блискавки косою,
пустелями асфальту_ чи ріллі,
з вустами у отруті та золі,
напоєна кислотною росою
чужого щастя сліз примара йде
у безвість впійманої в пастку крику миті_
>
собі чужа_ одна в крихкому світі_
ціна за вроду – лід на дні очей_
багряним слизом неба край тече
і янгол злий, ошкірившись від зради,
волатє в непроглядну ніч рулади
опріч_ під щемним німбом ліхтаря_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912024
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.04.2021
автор: Ки Ба 1