Як швидко знецінюється життя!
Невже бажання довго жити,
Новітній творчий спалах принесе
Минуле, тільки щоб судити?
Там, бач, у минулому житті,
Бували творчі злети й падіння,
Карколомні вчинки в розмаїтті
І жертовність як сновидіння.
Там, що закріплене в минулому,
Є знецінене вогнем страждань,
Тому здається, що в майбутньому
Схований ще біль серед бажань.
Як швидко знецінилося геть все!
Роки як швидко промайнули!
Лягаєш спати: «День ще принесе
Радісні та щасливі думи?»
Тут, в сьогоденні, кожний день життя –
Дарунок це мого минулого,
В яке не може бути вороття
Та є наближення майбутнього.
26.04.2021
К.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912080
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.04.2021
автор: Левчишин Віктор