чуєш, люди співають щасливих пісень
на голос якоїсь там слави?
вони марширують струнко,
втікачі від добра та розуму.
вони знають, що вони роблять:
розхитують єдність нації.
візьми свою особистість, відділи її тінь від неї,
і добутком отримаєш, може, людяність гуманізму.
майбутнє гряде! воно неодмінно настане.
бачиш, люди в новітніх храмах
ставлять свічки про сонце.
оракул пробурмотів обітницю вічного миру –
зважайте на це, не журіться,
подумайте і не штовхайтеся.
відділи від своєї душі її тінь, і отримаєш людяність.
відніми від народу його майбутнє,
й різницею будемо ти і я.
ти чуєш? нас кличуть сурми на поле битви кохання.
брати мої, сестри, діти! покладімо життя за любов.
втікачі від голосу розуму марширують стрункими лавами
з волелюбним завзяттям, – з піснями,
що розколюють цілу націю.
чуєш? кличуть до бою: помирають, мовляв, від кохання.
чи за кохання? вітер змішав думки.
сестри, брати, діточки! чом ви, святі та грішні,
помираєте? ну, принаймні, так здобудете слави
dying for love, black sabbath
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912082
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.04.2021
автор: mayadeva