Зупинись,
Хоч хвилиночку ще зачекай,
Подивись
Вже востаннє на кинутий рай,
Пожалій
Ту, що вічно хотіла любить.
Ти був мій -
Як же тебе тепер відпустить?
Я затримаю твою руку,
Я затримаю погляд твій,
Бо не вірю в таку розлуку,
Бо не вірю, що ти вже не мій.
Теплих губ ніжно я торкнуся,
Твого серця почую биття.
Я люблю тебе і клянуся,
Що любитиму все життя.
Зачекай,
Подивлюся я в очі твої.
Пригадай,
Як співали для нас солов'ї,
Як весна
Нам плела білим цвітом вінки,
А зима
Із небес дарувала зірки.
Я затримаю твою руку,
Я затримаю погляд твій,
Бо не вірю в таку розлуку,
Бо не вірю, що ти вже не мій.
Теплих губ ніжно я торкнуся,
Твого серця почую биття.
Я люблю тебе і клянуся,
Що любитиму все життя.
Не змогла
Я назустріч розлуці піти,
Не змогла
Цвіт кохання твого зберегти.
Ти пішов,
Але я не сказала: "Прощай",
Бо любов
Буде завжди́ просить:"Зачекай"
Я затримаю твою руку,
Я затримаю погляд твій,
Бо не вірю в таку розлуку,
Бо не вірю, що ти вже не мій.
Теплих губ ніжно я торкнуся,
Твого серця почую биття.
Я люблю тебе і клянуся,
Що любитиму все життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912100
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.04.2021
автор: Олена Мережка