Чорнобиль,Чорнобиль, вже 35 років,
Минуло з болючих й страшних таких днів...
І ми відчуваєм - це кара Господня,
За наші непослухи й купи гріхів...
Чорнобиль, Чорнобиль...Красуні берези,
Мовчазно - печальні дивились той злет...
А блок той четвертий, був дуже вразливий,
Приніс він печалі і болі, і смерть...
Чорнобиль, Чорнобиль, в тобі наші болі,
В бездарності влади тепер і тоді,...
Втрачаємо сили, втрачаємо волю,
Невже ми й потонем в багні, як в воді?..
Чорнобиль, Чорнобиль, то мертва є зона,
І, мабуть, так буде ще довгі роки...
Це є печать горя й Бога заборона,
За нашу байдужість, й життєві гріхи...
Усі роботяги боролися з лихом,
І часу, і сил не жаліли вони...
Хоч дуже вразливий, й небезпечний атом,
З зусиллям його все ж перемогли.
Уже багатьох їх в живих вже немає,
Хвороб подолать усі не змогли...
Та ми їх шануєм і всіх пам"ятаєм,
Бо ж нас всіх тоді врятували вони...
І молимось ми, щоб мирним був атом,
І праця безпечна на довгі роки...
Ми вчитися будем його підкоряти,
І вчора, й сьогодні, і завтра, й завжди...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912123
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.04.2021
автор: геометрія