Цей оксамит новий, ніжно-зелений,
І всі наче в клітиночку поля,
У білому сади мов наречені:
У весну одягнулася земля.
Ступаю ніби в царстві - обережно,
Скидає небо голубу вуаль,
І промені все в золото мережать,
Сплітаючи весні казкову шаль.
Спинюся тут і весну привітаю,
Я під берізкою все бачу її в сні,
Така замріяна - комусь вінок сплітає,
Невже цей подарунок знов мені.
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912250
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.04.2021
автор: синяк