[b]До наступного разу розходяться люди,
Не лишають слідів біля стін і в саду.
Не торкають плеча, не цілують у губи,
І не зраджують рідних у всіх на виду.
Сни не ділять навпіл до наступного разу,
По світах не шукають деінде добра.
Не встають до схід сонця, не згадують фразу,
Що затьмарила душу святого Петра.
Нерозіп’ятий день до наступного разу -
Треті півні безжально за горло беруть.
Навісніють собаки від лютого сказу
Перед тим як огорне туман хресну путь.
Ранок ще не воскрес. Там, де ледве займалось
Святять ревно паски, хоч невчасно, мабуть.
Кров і хрест на тобі. Йди назад, щоб не сталось.
До наступного разу, що бачив, забудь!
[/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912283
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.04.2021
автор: Стах Розсоха